Header Ads

Загрузка...

Київ. Гуртожиток. “- Вибачте, чому усі оголошення російською мовою? Я її не розумію. – Так иди учи русский! – Чому я маю його вчити, якщо я живу в Україні?”




– Вибачте, чому усі оголошення російською мовою? Я її не розумію.
– Так иди учи русский!
– Чому я маю його вчити, якщо я живу в Україні?




Далі неадекватна лайка типу:
“Да у меня тут родные живут в пятом поколении, я коренная киевлянка, а вы понаехали тут. Иди пожалуйся Порошенко”.

Це діалог студентки та столічной працівниці гуртожитку театралів у Карпенко-Карого.

Потім на дівчинку повторно накричав охоронець. По тій же причині.

Даний інцидент – неповага до української та грубе порушення постанови КМДА про те, що оголошення у навчальних закладах мають бути державною мовою. У тому числі в гуртожитках.

Зараз вже все нормально. Через пару днів ми цю ситуацію виправили.

Прийшли до гуртожитку. Поспілкувались з совковим на всю голову комендантом за її підлеглу. Пояснили, що є порушення. Є небайдужі громадські активісти С14, які не є студентами даного закладу і їх не залякаєш. Псувати життя поганим людям вони вміють.



У відповідь вислухали дурниці про утиски російськомовних та “детей СССР”.

Все ж з психами та істериками комендант усе сумлінно зірвав. Переляканий охоронець знову долучився і допоміг прибрати.



Тепер у гуртожитку оголошення державною мовою. Як має бути.

Якщо у вас відбуваються подібні ситуації, кажіть.



З розумінням ставимось до російськомовних, але зневажатику українську не дамо.